Орфографічний словник української мови. 2005.
відтикати — I відт икати див. відтикати I. II відтик ати а/ю, а/єш, недок., відти/кати, и/чу, и/чеш і відіткну/ти, ну/, не/ш, док., перех. Опускати вниз що небудь підіткнуте (одяг, фіранку тощо). III відт икати див. відтикати III. IV відтик ати а/ю … Український тлумачний словник
підтикати — I підт икати див. підтикати. II підтик ати а/ю, а/єш, недок., підти/кати, підти/чу, підти/чеш і підти/каю, підти/каєш і підіткну/ти, ну/, не/ш, док., перех., розм. 1) Підбирати, підгортати під що небудь поли, нижні краї одягу. Підіткнути спідницю … Український тлумачний словник
попідтикати — а/ю, а/єш, док., перех. Підіткнути що небудь (про багатьох); підіткнути багато чого небудь (одне за одним); підіткнути щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
підтикати — дієслово доконаного виду підтикати дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
попідтикати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відіткнути — I див. відтикати I. II див. відтикати II … Український тлумачний словник
підтягати — I = підтягти (тягнучи, піднімати щось угору, вище), підтягувати, підтягнути; підсмикувати, підсмикати, підсмикати, підсмикнути (різким рухом); підтикати, підтикати, підіткнути (закріплюючи краї, кінці, поли чогось) II ▶ див. дисциплінувати,… … Словник синонімів української мови
відіткати — див. відтикати II … Український тлумачний словник
відтикання — я, с. Дія за знач. відтикати … Український тлумачний словник
підіткнути — див. підтикати … Український тлумачний словник
